Чудова книга, вона затягує від початку до кінця. Персонажі (головні герої) дуже неординарні та цікаві. За ними залюбки спостерігаєш і бажаєш їм не лише знайти вбивцю, а налогодити особисті проблеми. Їм співчуваєш і захоплюєшся їхньою силою волі та розуму. Взагалі читаючи - ніби дивишся хороший трилер-детектив. Розв'язка мені теж сподобалась, нас якби вели трохи до того, хто вбивця і сказати, що він аж такий був неочікуваний - ні, але от його мотиви і роль Данте - виявились для мене повною несподіванкою!

Ох і важко далась ця книга. Я іноді ненавиділа автора за всі ці потоки думок, які ніяк не оформлені. Ти у вічному напружені, оскільки мусиш думати: а що зараз коїться? А хто це? А до чого тут це? А як ця історія пов'язана з іншою? А що ж було раніше з тим-то? Все це поєднати доволі важко і легко заплутатись у персонажах.
Щодо головного героя - Андріа - то навіть не знаю, які емоції він викликає: з одного боку його шкода через нелюблячих батьків і їхнього впливу-тиску на нього, а з іншого боку - він нічого такого не зробив, щоб стати кращим, хіба що скрипку віддав і то, мабуть, скоріше через Сару.
Їхню дружбу з Бернатом якось мені важко пояснити і я довгий час думала, що добре, що в його житті є цей друг і можливо він його любить через те, що той може сказати йому правду в обличчя, але ж таки не завжди... а його вчинок в кінці книги - це несподіванка, звісно, але... якось не звинувачую його, бо він все життя хотів якусь неймовірну книгу, а тут видалась якраз така можливість за допомогою крадіжки у друга, який цього уже не зрозуміє...
Сара (Сага) так і залишилась для мене загадкою, хотілось би більше про неї дізнатись, але уви....
Книга піднімає дуже багато одновічних тем, але, мабуть, найбільш повно - це тема добра і зла, особливо зла.
А ще багато уваги наділено предметам, особливо скрипці, медальйону, монастиру. Це ніби теж головні персонажі цієї книги і, чесно, це було б дуже цікаво читати, якби воно не було так сумбурно.
Книга варта уваги, але треба запастись терпінням і не очікувати чогось над від неї.

Очень понравилась книга, но читать местами ее очень сложно и без слез нельзя. Автор очень хорошо подготовилась и все отлично передано: и Франиция, и Польща, и Германия, и Америка. За каждую девушку искрене переживаешь, даже за Герту. Я правда наделаесь другого исхода для нее, но думаю, такого реальность. Очень чувствительная книга и почему она так именуется - можна понять, прочитав последние главы. Рекомендую

Ожидала намнооого большего. "Сад бабочек" был великолепен, мне очень понравилась, а это книга нет. Есть новый серийный убийца, есть обьяснения его деяний, но как-то очень скучно читать это как рассказ потенциальной жертвы и сестры настоящей жертвы.

Чудова книга, дуже чуттєва (у мене не один раз сльози навертались). Буркотун, а з таким великим серцем (не дарма і діагноз таки, яка іронія), який шалено сумує за своїм промінчиком сонця - за дружиною Соня (мабуть, ім'я теж недаремно так вибрано) і хоче по-швидше до неї, але доля скалась зовсім інакше, бо ці працьовиті руки ще багатьом можуть допомогти і його внутрішня справедливість, яка не дає пройти повз біду. Читати всім, хто хоче розслабитись, відчути тепло, поспівчувати і щиро порадіти) Дуже легка манера викладу і надто швидко читається) Буду сумувати за цим старічком)

Хороша книга. Мені сподобалась, але "Моя бабуся просить їй вибачити" якось більше зачепила. Але це дуже крута книга про пошук себе і що потрібно жити заради себе. Жуже легко і швидко читається. І мені дуже сподобалось закінчення, воно небанальне і відкидає 2 сценарії, які ти собі міг уявляти і надіятись, але правильно було б закінчити саме так!

Чудова книга. Дуже мила, сповнена великою кількістю тепла, доброти, маминої ласки і любові. І хоч фінал очікуваний, але ти його чекаєш з нетерпінням і дуже тішишся тому. Подорож просто чудова, хочеться здійснити так само! Читаєш - і згадуєш уже знайомі місця, а в голові будуєш план такої ж чудесної подорожі. Книга - як казка для дорослих. Принесла лише хороші емоції.

Чудова книга! І її варто читати після першої частини, оскільки дуже часто згадуються епізоди з минулої книги. Якось так зріднилася з головними героями, що після прочитання стало дуже сумно, бо хочеться ще і ще... і от як там життя плине і ти за цим спостерігаєш, так і хочеться, щоб воно тривало вічно, бо ж розумієш, що на цьому ж все не могло закінчитись. Загалом, обидві книги тепер точно у списку моїх улюблених! А ще дуже сподобалось, як автор з любов'ю може ставитись до декількох близьких серцю країн: Монголія, Україна, Америка. І ти віриш у цю любов і мимоволі запитуєш чи люблю я так свою країну? А ще найбільше мене веселило, коли розповідь йшла про наші матюки і фольклор. Обов'язково до прочитання!

Це надзвичайна книга! Таких я ще не читала: дуже легка, цікава, повчальна і дуууууже весела. Вона просто ідеальна. Я сміялась вголос і смакувала кожною історією і страшенно не хотіла, щоб ця книга закінчувалась. Це максимальна оцінка, бо почуття гумору просто прекрасне, при чому у всіх персонажів.

Дуже мила книга. Спочатку здається, що вона геть дитяча, але іноді піднімаються теми недитячі. Вона повністю огортає тебе теплою атмосферою дитинства, ти мимоволі згадуєш свої вибрики. Дуже було багато місць, де я сміялась вголос. Чудова книга, особливо коли хочеться позитиву, легкості і хорошого гумору. Кінцівка мені взагалі дуже сподобалась. Залишає приємний післясмак.