!

Эммелина действительно имела странный вид. Я позволила ей надеть один из этих нелепых старомодных нарядов, а сияющая красота ее глаз не оставляла в них места для таких скучных пустяков, как проблески разума.

Вона уявила собі, як люди, освітлені місяцем, лежать у своїх ліжках, загорнувшись в укривала, і дихають рівно й саокійно, бо їм нема чого там боятися, всім укупі. "А ми ось тут, - подумала Лавінія, - ступаємо по напеченому сонцем нічному тротуару і над нами лише поодинокі вуличні ліхтарі.