Ми схильні сприймати свої знання як приватну власність, яку слід охороняти й захищати. Це ніби красиве пір'я у пташок - просуває в ієрархії. Схильність зосереджуватися на вже відомому, яка так дратувала бібліофіла Еко, - властивість всіх людей, вбудована в розумові механізми. Ніхто не розсилає антирезюме з переліком усього невивченого й незасвоєного на досвіді (цю роботу ми лишаємо конкурентам), а було б непогано, якби самі так робили. За аналогією з цією бібліотечною логікою варто було б перевернути навспак і логіку знання. Завважте, що Чорний лебідь з'являється тому, що ми не здатні оцінити ймовірність несподіваного, усі ці непрочитані книжки; тому що ми переоцінюємо вже відоме.

Ми не вчимося, що ми не вчимося - засвоїти цю думку непросто. Проблема - у структурі нашої свідомості: ми засвоюємо не правила, а факти і тільки факти. Метаправила (наприклад, що ми схильні не засвоювати правил) засвоїти вже складно. Ми зневажаємо абстрактне, причому зневажаємо із пристрастю.