книга Микола Джеря
4

Микола Джеря

  • Сейчас читают 3
  • Отложили 1
  • Прочитали 10
  • Не дочитали 0
Іван Нечуй-Левицький є класиком української літератури. Він працював у численних жанрах і з численними темами. Його внесок в українську літературу важко переоцінити. Саме цей письменник ввів низку нових тем, мотивів і сюжетів і літературний процес. «Микола Джеря» є програмним...Ещё
Іван Нечуй-Левицький є класиком української літератури. Він працював у численних жанрах і з численними темами. Його внесок в українську літературу важко переоцінити. Саме цей письменник ввів низку нових тем, мотивів і сюжетів і літературний процес. «Микола Джеря» є програмним текстом письменника. Історія присвячена хлопцю на ім'я Микола Джеря, котрий був гордістю своїх батьків у юності, а в старості став зовсім «чужим чоловіком». Що сталося? Читайте!
  • 9781783843701

Материалы

Отзывы

Раз в месяц дарим подарки самому активному читателю.
Оставляйте больше отзывов, и мы наградим вас!
Артем Руденко

26 апреля 2021 г.

Цікава історія про тяжку українську долю. Майже нічого не змінилося з часів панщини та...Ещё
Цікава історія про тяжку українську долю. Майже нічого не змінилося з часів панщини та сьогодення, хіба тільки, що від пана до пана можна переходити самовільно. Українці, як і тоді шукають кращої долі та їздять на заробітки.

Цитаты

Чтобы добавить цитату, вы должны .
Test Tester Test Tester

2 марта 2023 г.

test

Скрiзь по обидва боки Раставицi на покатi стеляться чудовi городи,

Анонимный пользователь Анонимный пользователь

21 августа 2014 г.

По обидва береги Раставицi через усю Вербiвку стеляться сукупнi городи та левади, не одгородженi тинами. Один город оддiляється од другого тiльки рядком верб або межами. Понад самим берегом в’ється в травi стежка через усе село. Пiдеш тiєю стежкою, глянеш кругом себе, i скрiзь бачиш зелене-зелене море верб, садкiв, конопель, соняшникiв, кукурудзи та густої осоки

Анонимный пользователь Анонимный пользователь

21 августа 2014 г.

обязательно перечитаю

Широкою долиною мiж двома рядками розложистих гiр тихо тече по Василькiвщинi невеличка рiчка Раставиця. Серед долин зеленiють розкiшнi густi та високi верби, там нiби потонуло в вербах село Вербiвка. Мiж вербами дуже виразно й ясно блищить проти сонця бiла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвiниця неначе заплуталась в зеленому гiллi старих груш. Подекуди з-помiж верб та садкiв виринають бiлi хати та чорнiють покрiвлi високих клунь